Орфографічний словник української мови. 2005.
обмокти — див. обмокати … Український тлумачний словник
обмокти — [обмо/ктие] кну, кнеиш; нак. кние, кн іт … Орфоепічний словник української мови
обмоклий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обмокнути, обмокти … Український тлумачний словник